22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
Указом Президента України 22 червня встановлено Днем скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час німецько-радянської війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності.
Нарівні зі злочинами нацистів на наших окупованих територіях – Голокостом, розстрілами мирного населення, спаленням сіл, сьогодні також відкриті документальні докази численних злочинів комуністичного режиму – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, розстріли і депортації українців, терор і голод у післявоєнні роки. Мільйони жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася.
Люди, які опинилися в окупації, надалі з тавром «зрадників» прийняли на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами, щоб дати відсіч ворогові. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років. Ми пам’ятатимемо всіх, хто не повернувся з війни, чиї життя були покалічені і зруйновані у цій страшній війні.
Українці, які пережили Другу світову, добре пам’ятали, скільки горя та втрат можуть завдавати бойові дії. Саме тому завжди повторювали своїм дітям і онукам, що все можна виправити, тільки б не було війни.
Однак, сьогодні війна знову прийшла на територію України. На нашу землю падають ракети, а через ворожі обстріли обриваються людські життя. Усе повторюється. Тільки загарбники інші – рашисти.
Українські воїни ведуть боротьбу за кожний сантиметр рідної землі. Ми обов’язково переможемо і все відбудуємо. Однак, завжди будемо пам’ятати всіх тих, у кого війна жорстоко забрала життя.
Вічна пам’ять!
