Щодо загострення ситуації на поліомієліт
Поліомієліт — гостра інфекційна хвороба, яка спричиняє інвалідність і є небезпечною для життя. Її зумовлює поліовірус. Поліовірус передається від людини до людини через повітряно-крапельний шлях, рідше через фекалії та слину, брудні руки, інфіковану їжу, воду, та розмножується в кишківнику. Поліовірус також може залишатися на іграшках та побутових речах, які контактували зі слиною та калом інфікованих людей.
Хворіють на поліомієліт невакциновані діти й дорослі, та найбільший ризик мають малюки віком до п’яти років, тому вакцина від поліо — у числі тих, які діти отримують у перші місяці життя відповідно до Національного календаря щеплень (у 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років і 14 років) .
Від моменту зараження до появи перших симптомів поліомієліту минає від 2 до 35 діб. Інфікована людина може поширювати вірус одразу після появи симптомів та ще протягом двох тижнів. Проте й ті, хто має безсимптомний перебіг хвороби, так само можуть інфікувати інших.
У частини інфікованих хвороба минає безсимптомно. Приблизно у 25 % випадків інфікування поліомієлітом людина впродовж кількох днів має грипоподібні симптоми: лихоманку, втому, нудоту, біль у горлі та животі, головний біль. Проте в частини людей із поліовірусною інфекцією розвиваються інші, більш серйозні, симптоми, які можуть свідчити про ураження головного та спинного мозку, а саме:
- відчуття поколювання в ногах;
- неможливість рухати частинами тіла (повний або частковий параліч);
- слабкість у руках, ногах або одразу в усіх кінцівках (спостерігається приблизно в 1 з 200 людей).
Уражені хворобою нерви і м’язи не відновлюються.
Параліч — найважчий симптом, пов’язаний із поліомієлітом, оскільки він може призвести до постійної інвалідності та смерті. 2–10 % людей, які страждають паралічем від поліовірусної інфекції, помирають, оскільки вірус вражає дихальні м’язи.
Після одужання може розвиватися пост-поліомієлітний синдром: діти, які, здається, повністю вилікувалися, можуть відчувати нові м’язові болі, слабкість або параліч у дорослому віці, через десятки років після первинного захворювання.
Єдиний спосіб вберегтися від наслідків хвороби — це вакцинація, оскільки специфічного лікування не існує.
Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дітей від поліомієліту вакцинують у 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років і 14 років. Щеплення є безпечними, ефективними, абсолютно безкоштовними.
Всім дітям віком від 6 місяців до 6 років, які не отримали потрібні щеплення від поліомієліту згідно Національного календаря профілактичних щеплень, рекомендовано вакцинуватися інактивованою поліовакциною (ІПВ).
В подальшому незалежно від попереднього статусу щеплення всім дітям вищезазначеної вікової групи необхідно буде пройти 3 тури додаткової імунізації оральною поліовакциною (ОПВ).
Тож, вчасно вакцинуйте своїх дітей і надолужуйте пропущені щеплення.
