Маловільшанська громада

Київська область, Білоцерківський район

ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ !

Дата: 26.01.2022 11:25
Кількість переглядів: 195

За користування лісовими ресурсами Київщини до Зведеного бюджету у 2021 році від платників надійшло 121 млн грн

 

За користування лісовими ресурсами Київщини до Зведеного бюджету у 2021 році від платників надійшло 121 млн грн рентної плати. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Вона зазначила, що минулого року показник збільшився на 8% або 9 млн грн порівняно з 2020 роком.

За наданою інформацією, найбільші суми бюджету забезпечили платники Вишгородського району – 43,8 млн грн, Бучанського – 41,6 млн грн та Білоцерківського – 9,4 млн грн.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, дорівнює календарному кварталу.

ГУ ДПС у Київській області

 

На касовій стрічці: податківці Київщини продовжують інформувати підприємців про застосування РРО та ПРРО

 

Фахівці відділу фактичних перевірок управління аудиту ГУ ДПС у Київській області  продовжують інформаційно – роз’яснювальну роботу серед фізичних осіб – підприємців щодо обов’язкового застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

Так, днями  працівники відділу фактичних перевірок побували у ТЦ «Ринок на Київській» у м. Бровари.

Під час відвідин відбулась зустріч з ФОП – платниками єдиного податку ІІ групи, які здійснюють, зокрема,  діяльність з реалізації  технічно складних побутових товарів, мобільних телефонів, парфумерії та косметики, адже торговий центр сконцентрував  у своєму приміщенні чималу кількість суб’єктів господарювання.

Податківці поінформували ФОП  про обов’язковість застосування з 01 січня 2022 року всіма ФОПами – платниками ЄП  ІІ-ІУ груп, незалежно від виду діяльності та обсягів доходів, при продажу товарів, робіт та послуг  РРО  та або ПРРО при здійснення розрахункових операцій.

Інформували  ФОПів про те, що не застосовувати  РРО/ПРРО можуть лише ФОП - платники ЄП І групи, до яких відносяться ФОП, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року, що у 2022 році становить 1085500,0грн.

СГ повідомили також  про те, що здійснювати роздрібну торгівлю без застосування  РРО/ПРРО можна на території сіл,  але  за  умови застосування такими  СГ розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій  та дотриманні інших умов, передбачених законодавством,як то :

нездійснення торгівлі підакцизними товарами у тому ж приміщенні, не здійснення дистанційної  торгівлі (Інтернет-торгівлі), та у разі якщо сільськими радами та радами ОТГ  не було прийнято рішення про обо'язкове застосування на території села РРО та або ПРРО.

Податківці пояснили, що РРО/ПРРО  не застосовується  при здійсненні розрахунків у безготівковій формі, тобто, при перерахуванні коштів з одного банківського рахунку на інший, або ж внесення коштів до каси банку  для подальшого зарахування їх на рахунок отримувача.

Під час зустрічі роз’яснили порядок ведення обліку товарних запасів, який є обов’язковим для  ФОП загальної системи оподаткування, ФОП – платників єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ,  а також для ФОП – платників єдиного податку, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, та для ФОП – платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Інформували  також  стосовно форми ведення такого обліку та щодо первинних документів, які є підставою для здійснення обліку й підлягають зберіганню  для  підтвердження даних  обліку.

Розповіли про можливість  використання  безкоштовного програмного продукту   ПРРО,  розробленого ДПС,  та детально описали покроковий порядок дій  для  реєстрації та використання ПРРО. 

Податківці детально відповіли на питання працівників магазину та ФОП, обговорюючи  конкретні ситуації, що виникають  у практиці роботи з РРО/ПРРО.

ГУ ДПС у Київській області

 

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 є обов’язковим для ФОП – ПЄП ІІ-ІУ груп

 

Головне  управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 січня 2022 року закінчився перехідний період,  передбачений п.61 підрозд.10 розд.ХХ Податкового кодексу України  для застосування   платниками єдиного податку ІІ-ІУ груп  реєстраторів розрахункових операцій  та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Отже,   відповідно до  Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,   застосування РРО/ПРРО  з 01 січня 2022 року є обов’язковим для  суб’єктів господарювання, які    здійснюють розрахункові операції  у готівковій або  у безготівковій формі (із застосуванням  електронних платіжних засобів,  платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів чи наданні послуг у сфері торгівлі,  громадського харчування та послуг, а також для тих, що здійснюють операції з  приймання готівки для подальшого її переказу.

Не застосовувати  РРО/ПРРО  з 01 січня 2022  року можуть лише ФОП - платники ЄП І групи, до яких відносяться ФОП, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року, що у 2022 році становить 1085500,0грн.

Також здійснювати роздрібну торгівлю без застосування  РРО/ПРРО можуть ФОП - платники ЄП ІІ-ІУ груп, які здійснюють роздрібну торгівлю на території сіл товарами (крім підакцизних товарів), за умови не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій 167 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2022 - 1085500 грн.), але  за  умови застосування   ними   розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій  та дотриманні таких вимог, передбачених законодавством :

- не здійснення торгівлі підакцизними товарами у тому ж приміщенні,

- не здійснення дистанційної  торгівлі (Інтернет-торгівлі),

- у разі якщо сільськими радами та радами ОТГ  не було прийнято рішення про обов'язкове застосування на території села РРО та або ПРРО.

Також РРО/ПРРО  не застосовується  при здійсненні розрахунків у безготівковій формі, тобто, при перерахуванні коштів з одного банківського рахунку на інший, або ж шляхом внесення коштів до каси банку  для подальшого зарахування їх на рахунок отримувача.

ГУ ДПС у Київській області

 

Як заповнюється книга обліку розрахункових операцій

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що пунктом 5 глави 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що  затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання зареєстрованої на господарську одиницю книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), передбачає:

- наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

До початку використання КОРО  на  титульній сторінці слід зазначити дату початку її використання.

Записи у КОРО слід  виконувати кульковою ручкою з пастою темного кольору. 

КОРО на господарську одиницю заповнюється таким чином:

- у графі 1 «Дата» - вказується день проведення розрахункових операцій;

- у графі 2 «Номер розрахункової книжки» - номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;

- у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» - реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);

- у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;

- у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;

- у графі 7 «Сума розрахунків загальна» - загальна сума розрахунків проведених за день;

- у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» - сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);

- у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» - сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);

 - у графі 10 «Сума ПДВ» - заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;

- у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» - вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;

- у графі 12 «Видано при поверненні товару» - сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).

Якщо КОРО, зареєстрована на господарську одиницю, використовується на декількох місцях проведення розрахунків, то щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).

ГУ ДПС у Київській області

 

Відповідальність за видачу розрахункового документа, у якому відсутні обов’язкові реквізити

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що   СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі - ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, встановлені форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим та обов’язкові реквізити фіскального чека.

Обов’язкові реквізити фіскального чека, зокрема:

-  назва та адреса господарської одиниці;

-  назва та кількість товару, який реалізується;

- вартість проданого товару;

-  код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

- ставки та суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) та акцизного податку.

СГ роздрібної торгівлі, які реалізують підакцизні товари та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ) у фіскальному чеку повинні окремим рядком вказувати літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення - 3 розд. I Положення № 13.

До СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) з порушенням вимог Закону №265, за рішенням відповідних контролюючих органів, передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій в таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Крім того, за порушення вимог Закону №265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності:

особи, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, притягуються до відповідальності у вигляді  штрафу в розмірі від 2-х до 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  та на посадових осіб - від 5-ти до 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До особи, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - застосовується накладення штрафу: на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5-ти до 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 10-ти до 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ГУ ДПС у Київській області

 

Єдиний внесок у новостворених платників ЄП І та ІІ груп

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується ФОП:

-  ФОП на загальній системі оподаткування - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Водночас сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі не отримання таким платником доходу (прибутку) в звітному періоді чи в окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464, та при цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 част.1 ст. 7 Закону № 2464);

-  ФОП - платники ЄП - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 част.1 ст. 7 Закону № 2464).

Звертаємо увагу, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (І чи ІІ групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.

Таким чином, ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась  державна реєстрація як СГ, подала заяву про обрання І чи ІІ групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄВ за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464, та не менше за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників ЄП І та ІІ груп, нараховують ЄВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ГУ ДПС у Київській області

 

Популярність туристичних локацій Київщини принесла бюджетам громад більше 15 млн грн

 

Порівняно з показником 2020 року, надходження туристичного збору до місцевих бюджетів у 2021 році зросли більш ніж у двічі. Так, за інформацією начальника ГУ ДПС у Київській області Олени Виноградової, за минулий рік до скарбниць територіальних громад надійшло 15,3 млн грн, що на 56% або 5,5 млн грн більше. Найбільші суми туристичного збору забезпечили платники Бучанського району – 9,3 млн грн, Бориспільського та Вишгородського – 2,5 та 1,4 млн грн відповідно. 

Нагадаємо, податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал. Сплачувати можна авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

ГУ ДПС у Київській області

 

Вирішили оптимізувати свої бізнес-процеси та перейти на програмні реєстратори розрахункових операцій? Ми розповімо, звідки завантажити та як зареєструвати новий ПРРО

 

Вирішили оптимізувати свої бізнес-процеси та перейти на програмні реєстратори розрахункових операцій?

Ми розповімо, звідки завантажити та як зареєструвати новий ПРРО.

Отже, перше, що треба зробити – це обрати програмне забезпечення. На відміну від інших розробників, Державна податкова служба пропонує користуватися своїм продуктом безкоштовно та безстроково.

  1. Реєструємо господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО.

  2. Повідомляємо ДПС про об’єкт оподаткування за формою № 20-ОПП.

2. Подаємо Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316604) через електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності.

3. Реєструємо касира на фіскальному сервері: подаємо Повідомлення за формою 5-ПРРО (форма J/F1391802) через Електронний кабінет платника.

4. Завантажуємо програмне забезпечення з офіційного сайту ДПС України: tax.gov.ua - банер «Програмні РРО»

5. Вносимо перелік товарів у ПРРО.

6. Відкриваємо робочу зміну на ПРРО: направляємо  Повідомлення за формою J/F 1316801.

Важливо: на одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. Відкрити нову зміну можна за умови закриття попередньої.

7. Завершили робочий день? Закриваємо робочу зміну: формуємо фіскальний звітний чек/фіскальний звіт.

ГУ ДПС у Київській області

 

Особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, складає спрощену податкову декларацію та подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання ФО електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У спрощеній податковій декларації зазначаються:

а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої платником ПДВ;

б)індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої платником ПДВ;

в)звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;

г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;

ґ) сума податку.

Якщо у майбутніх податкових періодах особа-нерезидент самостійно виявляє помилки у раніше поданій спрощеній податковій декларації, вона зобов’язана надіслати уточнюючий розрахунок до такої спрощеної податкової декларації та сплатити суму недоплати.

В уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації зазначаються:

а) найменування особи-нерезидента;

б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента;

в) дата складання уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації;

г) звітний (податковий) період, за який була подана спрощена податкова декларація;

ґ) договірна вартість постачання електронних послуг, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, без урахування податку, або була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації;

д) сума податку, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, або сума податку, яка була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації.

Сума податкового зобов’язання, зазначена в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання уточнюючого розрахунку, а сума надміру сплаченого податку, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, автоматично зараховується у рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів і не може бути повернута на рахунок особи-нерезидента.

Спрощена податкова декларація та уточнюючий розрахунок до неї заповнюються державною або англійською мовою.

Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання спрощеної податкової декларації, на валютний рахунок, відкритий ДКУ, в уповноваженому банку.

Реквізити такого валютного рахунку розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.

ГУ ДПС у Київській області

 

Набрали чинності зміни до Закону № 265

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до яких:

  • Зміни у застосовуванні штрафних санкцій згідно з п.1 ст.17 Закону № 265, а саме:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

-100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

-150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

  • встановлення на законодавчому рівні для суб’єктів господарювання обов’язку при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

  • зменшення вдвічі розміру фінансової санкції за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті).

ГУ ДПС у Київській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь