У села Межове – віковий ювілей
У села Межове – віковий ювілей
21 листопада 1921 року на засіданні виконкому Київської обласної ради народних депутатів розглядалося питання про виділення земель під забудову нових населених пунктів.
Між селами Озерна і Тадіївка одобрили «народження» хутора Межовий. Напровесні 1922 року земельні наділи одержували вихідці з сіл Яблунівка, Сорокотяги, Фесюри…
Цей населений пункт належав до складу Озернянської, потім Тадіївської, а з середини 60-х років знову Озернянської сільської ради.
Роки трудової діяльності межівчан проходили в основному в колгоспі «Правда» (с. Коржівка, х. Межовий), «Комуніст», «Озернянський» (с. Озерна, с. Коржівка, с. Межівка), цукровому заводі ім. 9 січня 1905 року.
Не всі межівчани витримали надтяжкі випробування.
У роки колективізації найпрацьовитіші сім’ї, які не записалися в колгосп, з ярликом «куркуль» були вивезені з села.
Голодомор 1932-1933 років. Смерть від голоду приходила у 10 сімей. Померло більше 50 жителів, з яких половина – діти.
У роки ІІ світової війни 17 жителів села були вивезені на примусові роботи до Німеччини, серед яких 6 неповнолітніх. На фронтових дорогах загинуло 47 воїнів, вихідців з села.
2 січня 1944 р. село було звільнено від окупаційних військ Німеччини, а вже 1 лютого поновив свою роботу освітній заклад «Хутір-Межівська початкова школа», який успішно працював до червня 1973 р.
Нині в селі проживає 259 жителів, з яких неповнолітніх – 32, мають від 18 до 30 років -35, 31-50- 103, 50-60 – 37, а 32 перейшли за вікову мітку у 60 років. Найстарша жителька села 96-річна Замула Марта Олексіївна. Середній вік межівчан – 39 років.
Усупереч усім негараздам село живе і буде жити!
Зі святом вас, МЕЖІВЧАНИ! При розумі, здоров’ї, під мирним небом, у взаєморозумінні кожен з усіма, у достатку живіть щасливо ще довго-довго
Директор ОНЗ " Озернянська ЗОШ І-ІІІ ст"
Ю. В. Онопрієнко
