ГУ ДПС у Київській області інформує

Дата: 20.09.2021 09:26

Кількість переглядів: 407

Фото без опису

Для здійснення листування з податковими органами в електронній формі подайте Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ, які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Автор документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2021 №159 «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету».

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.

Підприємство-правонаступник, утворене після реорганізації може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалось

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податку на прибуток, що фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку-правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку -правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання/злиття.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується відображається у рядку 3.2.4.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями.

Не подання одноразової (спеціально) добровільної декларації особами, які мають активи, одержані за рахунок доходів, з яких не сплачені/ сплачені не в повному обсязі податки і збори, призведе до оподаткування таких доходів за збільшеними ставками

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування є особливим порядком добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

До декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також виконав інші вимоги, передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть:

- застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 Кримінального кодексу України. Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів ФО, які були відображені (у межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

- розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за ст.ст. 155 прим. 1, 162, 162 прим. 1, 163 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим. 4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим. 1, 164 прим. 2 (щодо фізичної особи – підприємця), 165 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим. 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Якщо ФО, яка має у власності активи, одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, не скористається можливістю одноразового (спеціального) добровільного декларування, то на таку особу не будуть поширюватися державні гарантії, які визначені положеннями підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а отже оподаткування доходів фізичних осіб буде здійснюватися за ставками, визначеними ст. 167 ПКУ та п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ - 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Коли здійснюється зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням ЮО, відокремлених підрозділів ЮО, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платники податків зобов’язані стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у нього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:

надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;
або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Для переходу з ІV кварталу 2021 на спрощену систему оподаткування, заяву слід подати по 15 вересня

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:

особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги";
державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ,

До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення ФОП, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента, здійснює Міністерство закордонних справ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що повноваження на проставлення апостиля, що посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №61 ”Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів” надані:

Міністерству освіти і науки - на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
Міністерству юстиції - на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
Міністерству закордонних справ - на всіх інших видах документів.

Отже, проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента здійснює Міністерство закордонних справ України.

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 № 237/803/151/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2003 за № 1151/8472.

На Київщині 15400 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами

Як зазначила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова, станом на 01 вересня 2021 року на території області 15400 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Із них:

7288 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (606 видано за серпень) ;
5753 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами (485 за серпень);
580 на право роздрібної торгівлі пальним (4 за серпень);
1779 на право зберігання пального (49 за серпень).

Протягом звітного місяця призупинено дію 58 ліцензій (на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 11, тютюновими виробами – 16, на право роздрібної торгівлі пальним – 7, на право зберігання пального – 24 ліцензій) та анульовано – 128 ліцензій (на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 59, тютюновими виробами – 44, на право роздрібної торгівлі пальним – 12, на право зберігання пального – 21 ліцензій).

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що нормативним актом, який регулює порядок та умови видачі ліцензій є Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Нагадаємо, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії;
рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку;
рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або пального;
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;
документа, який засвідчує передачу іншому суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв;
рішення суду про встановлення невідповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції;
рішення суду про встановлення факту переробки, виробництва та/або реалізації малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових із виноматеріалів, придбаних та/або отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду;
рішення суду про встановлення факту переробки, виробництва та/або реалізації малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових із використанням спирту та/або перевищення об’єму виробництва продукції, зазначеного у статті 1 цього Закону.