Маловільшанська громада

Київська область, Білоцерківський район

Служба у справах дітей та сімї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради інформує.

Дата: 17.08.2021 09:07
Кількість переглядів: 852

СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ

 

 

       Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей.

       Сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

 

 УСИНОВЛЕННЯ

           Усиновлення – є найкращою із всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

            Якщо ви твердо вирішили усиновити дитину, Вам потрібно подати до служби у справах дітей за місцем Вашого проживання наступні документи:

 - заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі; у разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік);

 - копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

 - довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами державної податкової служби;

 - копію свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;

- висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою;

 - засвідчену нотаріально письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

 - довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

 - копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

        У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

  Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі вищеперераховані документи.

  Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

          Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам чинного законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

          Заявники не беруться на облік кандидатів в усиновлювачі, якщо:

 - подані документи не відповідають вимогам;

 - у поданих документах є виправлення або дописки, не завірені в установленому порядку;

 - заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України;

 - різниця у віці між дитиною, яку бажають усиновити, та заявниками становить менш як п’ятнадцять років;

 - житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;

 - у житловому приміщенні заявників неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини;

 - під час обстеження житлово-побутових умов заявників та бесіди з ними або при вивченні їх документів виявлені обставини чи умови, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини.

          За власним бажанням або за рекомендацією служби у справах дітей громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

         Висновок про можливість бути усиновлювачами, строк дії якого становить один рік від дати видачі, видається кандидатам в усиновлювачі. Разом з ним повертаються документи, подані кандидатами в усиновлювачі.

        Служба у справах дітей ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на обліку та видає їм направлення для знайомства з дитиною.

         Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину.

          Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення і готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

          Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі для подання його до суду.

        Якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з’явилися для отримання висновку або протягом місяця від дати його отримання не звернулись до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від усиновлення.

        Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.

 

 ОПІКА, ПІКЛУВАННЯ

 

         Опіка, піклування встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

            Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.

           Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

           Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять.

         Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання наступні документи:

 

 - заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома з подружжя);

 

 - довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену органами державної податкової служби;

 

 - документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

 

 - копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

 

 - довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;

 

 - копію паспорта;

 

 - висновок про стан здоров’я заявника, складений за формою;

 

 - довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

 

 - довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

 

 - письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.

         Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі.

         Служба у справах дітей протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово-побутових умов і готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

          Опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або судом.

 

ПРИЙОМНА СІМ’Я

 

       Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

        Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від      26 квітня 2002 року "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю".

        Метою утворення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.

        Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІУ рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

 

           За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

           Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

           Після утворення прийомної сім’ї постійно здійснюється її соціальне супроводження працівниками районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

           Для прийняття рішення про утворення прийомної сім’ї особа або особи, які виявили бажання її створити, подають службі у справах дітей за місцем свого проживання  наступні документи:

 

 - заяву кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї;

 

 - копії паспортів кандидатів у прийомні батьки; - довідку про склад сім’ї (форма № 3);

 

 - довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

 

 - документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

 

 - копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

 

 - довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;

 

 - висновок про стан здоров’я заявників, складений за формою;

 

 - довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

 

 - довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

 

 - письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.

             Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом.

 

 ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

 

              Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

         Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу".

        Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

         Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІУ рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

         Для прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу кандидати у батьки-вихователі подають службі у справах дітей за місцем свого проживання наступні документи:

 

- заяву;

 

 - копії паспортів;

 

 - довідку про склад сім’ї (форма № 3);

 

 - довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

 

 - копію свідоцтва про шлюб;

 

 - довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;

 

 - висновок про стан здоров’я заявників, складений за формою;

 

 - довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

 

 - довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

 

 - письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.

            Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом.

            Після подання кандидатами заяви, служба у справах дітей проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї та робить висновок про можливість створення дитячого будинку сімейного типу.

          На підставі зазначеного рішення між батьками-вихователями та райдержадміністрацією укладається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

           Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює служба у справах дітей райдержадміністрації.

             Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

 

 

 

 Після створення дитячого будинку сімейного типу постійно здійснюється його соціальне супроводження працівниками районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 

              Порядок влаштування дітей до сімейних форм виховання регулюється  наступними документами:

 

    - Законом України від 24.01.1995 № 24-95-ВР «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»;

 

     - Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»;

 

    - Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»;

 

     - Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу»;

 

    - Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю».

Сімейні форми виховання -

основа формування прав дитини

     


Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і соціально - відповідальних людей. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання та створює умови для їх розвитку, надаючи сім’ям, які приймають на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, матеріальну та соціальну підтримку.

Починаючи з 2005 року в Україні розпочато реформування державної системи захисту прав дітей, основними напрямками якої є розвиток сімейних форм виховання дітей, що не мають батьківської опіки (зокрема національного усиновлення, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу), реформування державної системи влаштування таких дітей, підтримка сімей, які знаходяться в складних життєвих обставинах, створення умов для реінтеграції дітей в сімейне оточення. Вказані сімейні форми є тимчасовою формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.

           

Прийомна сім’я (далі - ПС) - сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомні сім’ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров’я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб. У разі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

 

Дитячий будинок сімейного типу (далі - ДБСТ) - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

 

Прийомні діти, вихованці ДБСТ. Пільги та державні гарантії:

  • Прийомні діти та вихованці перебувають у ПС/ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.
  • Фінансування ПС і ДБСТ здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. 
  • За прийомними дітьми, дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
  • Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.
  • Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, прийомних дітей та вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням. 
  • Обласні, районні, міські державні адміністрації забезпечують щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній ПС або в одному ДБСТ, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку (ЗУ«Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).

  

Прийомні батьки, батьки-вихователі є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Прийомні батьки та батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять курс підготовки з метою підвищення батьківського потенціалу (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 

Прийомним батькам та батькам-вихователям виплачується грошове забезпечення, яке становить 35% від розміру державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.


 

Прийомними батьками та батьками-вихователями можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

  • не пройшла курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі;
  • визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
  • позбавлена батьківських прав;
  • була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;
  • за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
  • перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
  • була засуджена за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.


 

Не можуть бути прийомними батьками, батьками - вихователями особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, а також особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.


 

Кандидати у прийомні батьки, батьки - вихователі подають до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, такі документи:
 

  • копії паспортів кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі;
  • довідка про склад сім’ї (форма N 3);
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • довідка про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
  • довідка про доходи потенційної прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку;
  • письмова згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчена нотаріально або написана у присутності спеціаліста центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та засвідчена у відповідному порядку.


 

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються органами опіки та піклування.

 

Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, батьками - вихователями в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 

 

 

Шановні мешканці Маловільшанської сільської громади!
Якщо Ви бажаєте прийняти на виховання дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, підтримати її, надати сімейне тепло, любов, затишок, підготувати до самостійного життя, звертайтеся до служб
и у справах дітей та сім’ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради за адресою: вул.Перемоги, 24, с.Мала Вільшанка

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь