Увага! Павутинний кліщ.

Дата: 06.08.2021 08:41

Кількість переглядів: 415

Останніми роками спостерігається  масове заселення та розмноження павутинного кліща в посівах сої, який раніше розвивався лише в степовій зоні.

Звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Коch., Т. telarius – L – комаха завдовжки 0,3–0,4 мм із чотирма парами ніг (личинки з трьома), сірувато-зелена, з темними плямами по обидва боки, а перед зимівлею – оранжево-червона. Тіло зверху вкрите щетинками, розташованими в 4 ряди.

Оптимальними умовами для розвитку та розмноження павутинного кліща є температура повітря 29–31°С, вологість 35–55% і гідротермічний коефіцієнт 1,1. Висока вологість у поєднанні з температурою вище ніж 35°С також стимулюють розмноження кліща. Тривалість розвитку однієї генерації сягає 10–28 діб. Упродовж вегетаційного періоду сої розвиваються 3–4 генерації шкідника.

Кліщ заселяє переважно нижній бік листків сої, де живе в павутині. Живиться соком рослин, проколюючи епідерміс листка, на якому утворюються світло-зелені плями, що надалі зливаються й утворюють знебарвлені ділянки (мармуровість). При цьому збільшується випаровування води, відбувається втрата хлорофілу та порушення функцій листкового апарату. Рослини відстають в рості, листки засихають і передчасно опадають, зменшується маса насіння, гинуть стебла, боби передчасно достигають та розтріскуються, зерно утворюється щуплим. Оскільки порушуються обмін речовин і фотосинтез, це призводить до зниження урожайності зерна до 60% з одночасним зниженням його якості.

Заселення рослин сої павутинним кліщем спостерігається у різні фази розвитку: від бутонізації до дозрівання в усіх зонах соєсіяння. Швидкому заселенню посівів сої павутинним кліщем сприяє підвищена температура повітря впродовж періоду вегетації.

Заходи захисту сої від павутинного кліща враховують особливості його біології. Зимують статевозрілі діапазуючі самиці під рослинними рештками й опалим листям. Навесні спочатку живляться на різних видах бур’янів, що ростуть на узбіччі доріг, у лісосмугах, безпосередньо на полях, з яких пізніше, з появою сходів, переходять на сою.

Важливим складником забезпечення високих стабільних врожаїв і підвищення якості зерна сої є захист від домінуючого фітофага. Для контролю його чисельності розроблено цілу систему, що гармонійно поєднує агротехнічні та хімічні заходи.

Досвід вирощування сої переконує, що найбільше ушкоджуються павутинним кліщем пригнічені посіви, що є результатом порушення окремих елементів агротехніки. Через це в системі захисту культури від шкідника важливу роль відіграють агротехнічні заходи, спрямовані на створення оптимальних умов для росту та розвитку рослин, стійких до пошкоджень кліщем і несприятливих для його розмноження.

Заходи захисту :

• Дотримання сівозміни, висівати сою після озимих і ярих  зернових культур, кукурудзи, овочевих, цукрових буряків.

• Основний (лущення, глибока оранка) та передпосівний обробіток ґрунту (боронування).

• Підбір високопродуктивних і стійких проти павутинного кліща сортів.

• Ранні строки сівби (за температури ґрунту не менше ніж 10 °C.

• Переважне застосування широкорядного (ширина міжряддя 45см) способу сівби на глибину 3-4см із нормою висіву 500-700тис.схожих насінин на 1га.

• Обприскування поля досходовими гербіцидами.

• Післясходове боронування.

• Обприскування посівів післясходовими гербіцидами.

• Облік чисельності павутинного кліща.

• Обприскування посівів дозволеними інсектоакарицидами при чисельності 2-3 особини рухомих стадій на трійчастий листок.

• Обробка осередків або крайові обробки.

• Лущення та глибока оранка, знищення рослинних решток.

« повернутися